Tricenario Gregoriano 1967 р. — правила безперервності григоріанки

Що це за документ

Tricenario Gregoriano — коротка декларація (лат. declaratio) Священної Конгрегації Собору від 24 лютого 1967 р. під назвою De continuitate celebrationis Missarum Tricenarii Gregoriani — «Про безперервність відправлення Мес тридцятиденної григоріанської серії». Назва, під якою її цитують, походить від перших слів. Документ має одну мету: вирішити, що відбувається з григоріанкою, коли серію тридцяти Мес перервано.

Хто його видав і де його опубліковано

• Орган: Священна Конгрегація Собору (Sacra Congregatio Concilii) — установа Римської курії, яку ще в 1967 р. перейменували на Конгрегацію у справах духовенства.
• За чиїм дорученням: декларацію видано «за дорученням Папи Павла VI» (de mandato Summi Pontificis Pauli VI).
• Підписи: архиєпископ П’єтро Палаццині, секретар Конгрегації, і Флоренціо Роміта, підсекретар.
• Публікація: «Acta Apostolicae Sedis» 59 (1967), с. 229–230 — у розділі актів Конгрегації, одразу після відповіді на сумнів щодо днів покути, виданої того самого дня.

Повний текст

Український переклад (наш, за латинським текстом і польським студійним перекладом серверу liturgista.pl):

«Серія тридцяти григоріанських Мес, перервана через непередбачену перешкоду (напр. раптову хворобу) або з іншої розумної причини (напр. відправлення похоронної чи вінчальної Меси), за розпорядженням Церкви зберігає плоди цієї молитви, визнані практикою Церкви і побожністю вірних, при цьому священик, який відправляє, зобов’язаний якнайшвидше доповнити відправлення тридцяти Мес. Ординарій же нехай належно пильнує, щоб у такій важливій справі не траплялося зловживань».

Латинський текст за «Acta Apostolicae Sedis»:

„Tricenario Gregoriano, quod ex improviso impedimento, (e. g. superveniente morbo), aut ex alia rationabili causa, (e. g. celebratione Missae funeris vel sponsalium), interrumpitur, ex dispositione Ecclesiae, fructus suffragii servantur, quos eidem Tricenario praxis Ecclesiae et pietas fidelium hucusque agnoverunt, firma obligatione Sacerdotis celebrantis quamprimum complendi celebrationem triginta Missarum. Ordinarius vero opportune invigilet ne in re tanti momenti abusus irrepserint.”

Розбір по черзі

Коли перерва не шкодить

Документ називає дві категорії причин. Перша — непередбачена перешкода, лат. improvisum impedimentum, з прикладом раптової хвороби (superveniente morbo). Друга — інша розумна причина (alia rationabilis causa); прикладом є похоронна або вінчальна Меса, яку священик мусить відправити в іншій інтенції. Обидва приклади подано як ілюстрації («напр.»), а не як закритий перелік.

Що зберігається

Ключове формулювання звучить так: fructus suffragii servantur — «зберігаються плоди заступництва». Ідеться про ті плоди, які григоріанці «досі визнавали практика Церкви і побожність вірних». Отже, декларація не визначає нових духовних наслідків і не вимірює їх; вона лише стверджує, що перерва з поважної причини їх не відбирає. Відбувається це ex dispositione Ecclesiae — «за розпорядженням Церкви».

Обов’язок священика

Збереження плодів ні від чого не звільняє священика. Декларація наголошує на його «твердому обов’язку» (firma obligatione) якнайшвидше (quamprimum) доповнити тридцять Мес. Отже, серію треба завершити, а не покинути.

Пильність ординарія

Останнє речення доручає ординарієві дбати про те, щоб «у такій важливій справі» не закралися зловживання. Полегшення стосується справжніх перешкод — воно не може стати приводом для довільного переривання григоріанок.

Що змінила декларація

Сам документ не описує попередніх приписів, але його назва і зміст показують, на яке питання він відповідав. Досі безперервність тридцяти Мес розуміли суворо: перерва ставила під сумнів усю серію. Декларація 1967 р. приймає, що серія, перервана з непередбаченої чи розумної причини, зберігає свої плоди за умови, що пропущені Меси невідкладно доповнять. Вимога безперервності залишилася — пом’якшено лише наслідки перерви, в якій ніхто не винен.

Натомість про перерву з чиєїсь вини декларація нічого не каже. У душпастирській практиці прийнято, що коли священик пропустив Месу з власної вини, серію відправляють заново. Не згадує вона окремо й Пасхального Тридення, хоча у Велику П’ятницю Месу не відправляють. Ці питання ми практично розглядаємо в статті чи можна переривати григоріанські Меси.

Чому це важливо для родин

Декларація дає замовникам певність, що хвороба священика чи раптовий похорон у парафії не перекреслять пожертвуваної григоріанки. Згідно з ученням Церкви про очищення після смерті, ми допомагаємо померлим передусім Євхаристійною Жертвою (ККЦ 1032), а Церква дбає, щоб цю молитву відправляли сумлінно. Більше про саму практику ви прочитаєте на сторінці Григоріанські Меси, про її початки — в історії григоріанських Мес, а про інші форми молитви — в огляді інтенцій Святої Меси. Якщо ви бажаєте пожертвувати тридцять Мес за близьку людину, замовте григоріанку в нашій парафії.

Джерела

• Acta Apostolicae Sedis 59 (1967), с. 229–230 (PDF, vatican.va)
• Liturgista.pl — декларація «Tricenario Gregoriano», польський переклад
• Єзуїти, парафія св. Стефана — інтенції Мес (польською)